Крак де Шевальє – символ нескоренності

«Найкрасивіший замок світу,

безсумнівно самий мальовничий,

з усіх, яких я коли-небудь бачив,

просто справжнє диво ».

Т. Є. Лоуренс (Лоуренс Аравійський), 1909 р

Крак де Шевальє (Krak des Chevaliers або Сraс des Chevaliers – «фортеця лицарів» на суміші французької та арабської). Замок височить на висоті приблизно 500 м. Над долиною Ель-Букей (El-Bukeia) в Сирії і займає стратегічну позицію вздовж єдиного шляху з Антіохії в Бейрут і до Середземного моря. На сході від нього знаходиться Хомс, на заході Антіохія, на півночі – Тріполі і, нарешті, на півдні – Бейрут. Замок – один з найкрасивіших і найбільш збережених замків хрестоносців.

Перші згадки про Крак де Шевальє ми знаходимо в мусульманських хроніках, де вона називається «Фортеця Курдів» (Hisn al-Akrad). З 1031 за наказом еміра Алеппо в ньому розташовувався курдський гарнізон. Під час Першого Хрестового походу 1099 р фортеця була захоплена Раймоном Сен-Жільскій (фр. Raymond de Saint-Gilles), але була залишена, коли хрестоносці продовжили свій марш до Єрусалиму. Всі були настільки охоплені ідеєю опанувати Священним містом, що замок в результаті залишився «безпритульним».

Європейці в середньовіччі здійснювали широко відомі Хрестові походи в Палестину за Гробом Господнім, вогнем і мечем насаджуючи по дорозі свою культуру, зовсім чужу місцевим жителям. 11-13 століття ознаменувалися масою кровопролитних боїв між християнами і арабськими народами. І однією з головних пам’яток про ті суворі часи стала фортеця хрестоносців Крак де Шевальє, розташована на території сучасної Сирії, на схід від ліванського міста Тріполі на вершині кручі заввишки більше 650 метрів.

До приходу європейців замок був досить маленький, і називався «Замок курдів». Його займав курдський гарнізон еміра Алеппо, який охороняв землі від вторгнень. У 1099 році Раймунд IV, граф Тулузький з великими труднощами захопив фортецю під час Першого хрестового походу – нападників підганяла думка про скарби, прихованих за стінами. Французи не могли довго залишатися в зміцненні – їм потрібно було продовжувати свій похід до Єрусалиму. Тому скоро хрестоносці залишили «Замок курдів».

Мальтійські лицарі, або госпітальєри, взяли на себе нелегкий тягар захисту Святої землі і допомоги тисячам пілігримів. Ставало зрозуміло, що фортеця хрестоносців занадто слабка, щоб витримувати натиск нападників, і в 1140-х роках госпітальєри почали масштабне будівництво, збільшивши фортеця в кілька разів. По завершенні колосального самовідданої праці, що тривав десятиліття, фортеця стала найбільшим оплотом хрестоносців на Святій землі. Її назвали Крак де Шевальє (Керак по-арабськи – «фортеця», Шевальє по-французьки – «лицар»).

Фортеця хрестоносців вважається найголовнішим зразком середньовічної архітектури, вона включена до Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. Дістатися до неї нелегко, але туристи продовжують відвідувати це дивовижне місце, овіяне подихом століть.

Крак де Шевальє є частиною об’єкта Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО «Крак де Шевальє і Фортеця Саладина» (англ. Crac des Chevaliers and Qal’at Salah El-Din).